2-е до коринтянРозділ 12 |
|
1 |
|
2 Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирна́дцять ро́ків тому — чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог — був узятий до третього неба. |
|
3 І чоловіка я знаю такого, — чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог, — |
|
4 що до ра́ю був узятий, і чув він слова́ невимо́вні, що не можна люди́ні їх висловити. |
|
5 Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, — хіба тільки своїми не́мочами. |
|
6 Бо коли я захо́чу хвалитись, то безумний не бу́ду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не поду́мав, ніж бачить у мені або чує від мене. |
|
7 А щоб я через пребагато об'я́влень не велича́вся, то да́но мені в тіло колючку, — посланця́ сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не велича́вся. |
|
8 Про нього три ра́зи благав я Господа, щоб він відступився від мене. |
|
9 І сказав Він мені: „До́сить тобі Моєї благодаті, — бо сила Моя здійснюється в немочі“. Отож, краще я буду хвалитись своїми не́мочами, щоб сила Христова вселилася в мене. |
|
10 Тому любо мені перебува́ти в неду́гах, у при́кростях, у бі́дах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слаби́й, тоді я сильни́й. |
|
11 Хва́лячися, я став нерозумний, — до того мене ви примусили. Бо хвалити мене мали б ви, — бо ні в чо́му я не залиши́вся позад від найперших апо́столів, хоч я й ніщо. |
|
12 А ознаки апо́стола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаме́нах і чу́дах та в силах. |
|
13 Що бо є, що ним ви пони́зилися більше від інших Церков? Хіба те, що я сам тягаре́м вам не був? Даруйте мені цю провину! |
|
14 Ось утре́тє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягаре́м, — не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батька́м, але дітям батьки́. |
|
15 Я ж з охотою ви́трачуся й себе ви́трачу за душі ваші, хоч що більше люблю́ вас, то менше я лю́блений. |
|
16 Та нехай буде так, — тягара́ я на вас не поклав, але, бувши хитрий, я лукавством від вас брав. |
|
17 Чи я використо́вував вас через когось із тих, кого́ до вас посилав? |
|
18 Ублагав я був Тита, і з ним послав брата. Чи Тит ви́користав вас чим? Хіба ми ходили не в одно́му дусі? Хіба не одни́ми стопа́ми? |
|
19 Чи ви зно́ву не ду́маєте, що виправдуємось перед вами? Перед Богом, у Христі ми говоримо, а все, любі, на вашу будову! |
|
20 Я ж боюся, щоб, прийшовши, не знайшов вас такими, якими не хо́чу, і щоб мене не знайшли ви таким, якого не хочете, — хай не будуть між вами суперечка, заздрість, гніви, обмани, сва́ри, на́шепти, пихи́, безладдя, |
|
21 щоб зно́ву, коли я прийду́, не прини́зив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечи́стості, і в пере́любі, і в розпусті, що ко́їли їх. |
2 CorinthiansChapter 12 |
|
1 BOASTING is proper, but there is no advantage in it, and I prefer to relate the visions and revelations of our LORD. |
|
2 I knew a man in Christ more than fourteen years ago, but whether I knew him in the body or without the body, I do not know: God knows; this very one was caught up to the third heaven. |
|
3 And I still know this man, but whether in the body or whether without the body, I cannot tell; God knows; |
|
4 How that he was caught up to paradise, and heard unspeakable words, which it is not lawful for a man to utter. |
|
5 Of such a person, I will boast; but of myself, I will not boast, except in my weaknesses. |
|
6 But even if I would desire to boast, I shall not be a fool; for I will tell the truth: but now I refrain, lest any one should think more of me than what he sees me to be and what he hears from me. |
|
7 And lest I should be exalted through the abundance of the revelations, there was delivered to me a thorn in my flesh, the angel of Satan to buffet me, lest I should be exalted. |
|
8 Three times I besought my LORD concerning this thing, that it might depart from me. |
|
9 And he said to me, My grace is sufficient for you: for my strength is made perfect in weakness. Most gladly therefore I would rather boast in my infirmities that the power of Christ may rest upon me. |
|
10 Therefore I am content with infirmities, insults, hardships, persecutions, and imprisonments for Christ's sake: for when I am physically weak, then I am mentally strong. |
|
11 Behold, I am foolish to boast but you have forced me: for you ought to have testified concerning me: for in no way am I less than those apostles who are highly honored, though I am nothing. |
|
12 The miracles which the apostles have wrought I have wrought among you also in all patience, in signs, in wonders, and mighty deeds. |
|
13 For what do you lack that other churches have, except it be that I myself was not burdensome to you? Forgive me this ôfaultö! |
|
14 Behold, this is the third time I am prepared to come to you; and I will not burden you; for I seek nothing from you, but yourselves: for children are not under obligation to lay up treasure for the parents, but the parents for the children. |
|
15 I will gladly pay my expenses, and I will even give myself for the sake of your souls; though the more I love you, the less you love me. |
|
16 But be it so, I did not burden you: nevertheless as a shrewd man, I caught you with guile: |
|
17 Why? Did I extort anything from you by any of the men whom I sent to you? |
|
18 I requested Titus to visit you, and I sent brethren with him. Did Titus extort anything from you? Did we not walk in the same spirit, and did we not walk in the same steps? |
|
19 Why? Do you still think we are apologizing? No! We speak before God in Christ: and we do all these things, my beloved, for your edification. |
|
20 For I fear, lest when I come to you, I shall not find you such as I wish to find you, and that you also will not find me as you wish to find me: lest there be controversies, envyings, angers, stubbornness, accusations, slanderings, boastings and disorders. |
|
21 Perhaps when I come to you, my God will humble me, and I will mourn over many who have sinned, and who have not repented of the impurity, immorality, and lasciviousness which they have committed. |
2-е до коринтянРозділ 12 |
2 CorinthiansChapter 12 |
|
1 |
1 BOASTING is proper, but there is no advantage in it, and I prefer to relate the visions and revelations of our LORD. |
|
2 Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирна́дцять ро́ків тому — чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог — був узятий до третього неба. |
2 I knew a man in Christ more than fourteen years ago, but whether I knew him in the body or without the body, I do not know: God knows; this very one was caught up to the third heaven. |
|
3 І чоловіка я знаю такого, — чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог, — |
3 And I still know this man, but whether in the body or whether without the body, I cannot tell; God knows; |
|
4 що до ра́ю був узятий, і чув він слова́ невимо́вні, що не можна люди́ні їх висловити. |
4 How that he was caught up to paradise, and heard unspeakable words, which it is not lawful for a man to utter. |
|
5 Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, — хіба тільки своїми не́мочами. |
5 Of such a person, I will boast; but of myself, I will not boast, except in my weaknesses. |
|
6 Бо коли я захо́чу хвалитись, то безумний не бу́ду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не поду́мав, ніж бачить у мені або чує від мене. |
6 But even if I would desire to boast, I shall not be a fool; for I will tell the truth: but now I refrain, lest any one should think more of me than what he sees me to be and what he hears from me. |
|
7 А щоб я через пребагато об'я́влень не велича́вся, то да́но мені в тіло колючку, — посланця́ сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не велича́вся. |
7 And lest I should be exalted through the abundance of the revelations, there was delivered to me a thorn in my flesh, the angel of Satan to buffet me, lest I should be exalted. |
|
8 Про нього три ра́зи благав я Господа, щоб він відступився від мене. |
8 Three times I besought my LORD concerning this thing, that it might depart from me. |
|
9 І сказав Він мені: „До́сить тобі Моєї благодаті, — бо сила Моя здійснюється в немочі“. Отож, краще я буду хвалитись своїми не́мочами, щоб сила Христова вселилася в мене. |
9 And he said to me, My grace is sufficient for you: for my strength is made perfect in weakness. Most gladly therefore I would rather boast in my infirmities that the power of Christ may rest upon me. |
|
10 Тому любо мені перебува́ти в неду́гах, у при́кростях, у бі́дах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слаби́й, тоді я сильни́й. |
10 Therefore I am content with infirmities, insults, hardships, persecutions, and imprisonments for Christ's sake: for when I am physically weak, then I am mentally strong. |
|
11 Хва́лячися, я став нерозумний, — до того мене ви примусили. Бо хвалити мене мали б ви, — бо ні в чо́му я не залиши́вся позад від найперших апо́столів, хоч я й ніщо. |
11 Behold, I am foolish to boast but you have forced me: for you ought to have testified concerning me: for in no way am I less than those apostles who are highly honored, though I am nothing. |
|
12 А ознаки апо́стола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаме́нах і чу́дах та в силах. |
12 The miracles which the apostles have wrought I have wrought among you also in all patience, in signs, in wonders, and mighty deeds. |
|
13 Що бо є, що ним ви пони́зилися більше від інших Церков? Хіба те, що я сам тягаре́м вам не був? Даруйте мені цю провину! |
13 For what do you lack that other churches have, except it be that I myself was not burdensome to you? Forgive me this ôfaultö! |
|
14 Ось утре́тє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягаре́м, — не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батька́м, але дітям батьки́. |
14 Behold, this is the third time I am prepared to come to you; and I will not burden you; for I seek nothing from you, but yourselves: for children are not under obligation to lay up treasure for the parents, but the parents for the children. |
|
15 Я ж з охотою ви́трачуся й себе ви́трачу за душі ваші, хоч що більше люблю́ вас, то менше я лю́блений. |
15 I will gladly pay my expenses, and I will even give myself for the sake of your souls; though the more I love you, the less you love me. |
|
16 Та нехай буде так, — тягара́ я на вас не поклав, але, бувши хитрий, я лукавством від вас брав. |
16 But be it so, I did not burden you: nevertheless as a shrewd man, I caught you with guile: |
|
17 Чи я використо́вував вас через когось із тих, кого́ до вас посилав? |
17 Why? Did I extort anything from you by any of the men whom I sent to you? |
|
18 Ублагав я був Тита, і з ним послав брата. Чи Тит ви́користав вас чим? Хіба ми ходили не в одно́му дусі? Хіба не одни́ми стопа́ми? |
18 I requested Titus to visit you, and I sent brethren with him. Did Titus extort anything from you? Did we not walk in the same spirit, and did we not walk in the same steps? |
|
19 Чи ви зно́ву не ду́маєте, що виправдуємось перед вами? Перед Богом, у Христі ми говоримо, а все, любі, на вашу будову! |
19 Why? Do you still think we are apologizing? No! We speak before God in Christ: and we do all these things, my beloved, for your edification. |
|
20 Я ж боюся, щоб, прийшовши, не знайшов вас такими, якими не хо́чу, і щоб мене не знайшли ви таким, якого не хочете, — хай не будуть між вами суперечка, заздрість, гніви, обмани, сва́ри, на́шепти, пихи́, безладдя, |
20 For I fear, lest when I come to you, I shall not find you such as I wish to find you, and that you also will not find me as you wish to find me: lest there be controversies, envyings, angers, stubbornness, accusations, slanderings, boastings and disorders. |
|
21 щоб зно́ву, коли я прийду́, не прини́зив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечи́стості, і в пере́любі, і в розпусті, що ко́їли їх. |
21 Perhaps when I come to you, my God will humble me, and I will mourn over many who have sinned, and who have not repented of the impurity, immorality, and lasciviousness which they have committed. |